Меню сайта
Форма входу
Каталог статей
Главная » Сторінка батьків

Як викликати у малят цікавість до читання

1. Читайте малятам щодня (перед денним чи нічним сном, у транспорті, сквері тощо). Книжка має стати органічною частиною вашого з дитиною співбуття, її особистого часу.

2. Тривалість і кількість читання визначайте залежно від віку, індивідуальних особливостей, емоційного настрою дитини в певний момент, від складності змісту книжки, й ваших здібностей до виразного читання.

3. Читайте завжди із задоволенням. Ваш негативний настрій, примусовість читання швидко передаються малому, викликають подібні реакції з його боку, що закріплює супротив самій книжці. Читання має стати і для вас, і для дитини не випадковою розвагою, не звичною формою здобуття знань, а справжнім святом, великою радістю.

4. Розглядайте обкладинку перед початком читання, пояснюйте, про що йтиметься у цій книжці, оповідці.

5. Намагайтеся професійно підходити до справи виразного читання. Складність його полягає не стільки в умінні робити потрібні паузи, поділяти текст на логічні змістові частини, скільки у здатності самому відчути й зрозуміти авторський стиль, ідею твору. А це вже підкаже вам доцільну інтонацію (спокійну чи тривожну, схвильовану; радісну чи сумну, лагідну чи героїчну, пафосну, але аж ніяк не байдужу), допоможе налагодити емоційний контакт між автором, вами-читачем і дитиною-слухачем.

6. Читаючи або розповідаючи прозовий, віршований твір, «оживляйте» виклад його змісту, імітуючи голоси персонажів зміною тембру, інтонацій, темпу вашого мовлення, використовуючи доречні жести, міміку, рухи, ігрові дії або ж подаючи твір як міні-виставу з іграшками, фігурками тіньового, пальчикового театру тощо.

7. Пояснюйте незрозумілі слова, висловлювання, події, явища. Краще робити це заздалегідь, щоб не уривати читання. А якщо не вдалося, пояснюйте дитині в ході читання обережно, лаконічно, щоб не порушувалася цілісність сприйняття нею твору.

8. Час від часу перечитуйте книжки. Іноді малюк сам просить прочитати йому ще раз улюблену книжку, твір чи окремий фрагмент із нього. Подеколи потреба в перечитуванні диктується важливістю книжки, її серйозним змістом, проте тут варто дотримуватися міри, аби якась одна книжка не заступила собою інші не менш цікаві й корисні.

9. Не уникайте читання книжок, великих за обсягом, хоч таке читання й розтягується на тривалий час. Відтак намагайтеся читати невеличкими уривками, щоб одна повна пригода, подія закінчувалася й мало б розпочатися щось нове. Тоді сюжетна інтрига підтримуватиме в дитини зацікавленість у продовженні читання. Стабілізувати інтерес до довгих оповідок, «вживання» у події та образи допоможуть також добре знайомі, але, можливо, трохи забуті іграшки, які асоціюються з героями книжки. Їм підійдуть імена цих персонажів, із ними буде так цікаво розіграти прочитані сюжетні колізії, ще й змайструвавши експромтом  (із підручних матеріалів та предметів, іграшок, старих малюнків) простенькі декорації (ліс, палац, хатинку, вулицю, корабель.

10. Розглядайте та обговорюйте вміщені у книжці ілюстрації. Не завжди треба читати всю книжку – часом можна й переповісти її зміст за малюнками, детальніше спиняючись на окремих моментах, виразно проілюстрованих художником, або пригадати схожі ситуації з власного досвіду і розмовляти з дитиною про них. Придумати продовження авторської  розповіді чи просто уявити себе на місці дійових осіб. Або ж вигадати власну оповідку чи казку.

11. Дозволяйте малюкові самому перегортати сторінки. Це ніби долучає його до таємниці перетворення німих знаків у живі слова, посилює інтерес до самої книжки й до оволодіння читанням.

12. Показуйте дитині, навіть наймолодшій, надруковані слова під час читання. Співвідносьте їх із зображеннями на  малюнках до тексту, з реальними предметами, періодично повторно вказуйте на них і пропонуйте шукати коротенькі знайомі слова у прочитаному тексті. Так, мимохідь, ніби граючись, дитина засвоює літери і весь образ слова загалом, що в подальшому полегшить їй набуття навичок читання.

13. Ставте запитання в ході й наприкінці читання. («Що це? Що відбудеться далі?...»).

14. Дайте малому змогу й самому запитувати щодо прослуханого ним. Не варто відкладати всі його запитання до кінця читання, а краще відразу задовольнити природну цікавість лаконічною, чіткою відповіддю. Проте, якщо відгадка вже, так би мовити, близько, попросіть дитину послухати далі й віднайти у змісті відповідь на своє запитання (дайте йому змогу озвучити це для уточнення її правильності). Корисно також дозволити дитині під час читання висловити свої емоції, міркування щодо конкретної події, вчинку, враження від щойно почутого, скористатися спогадом.

15. Продовжуйте життя твору після завершення читання. Наприклад: інсценуйте його в домашньому театрі, розподіливши ролі між усіма членами родини; коли ж виконавців не вистачатиме, розіграйте сюжет у настільному, ляльковому чи тіньовому театрі. Кожен із рідних та близьких може долучитися до домашніх імпровізованих вистав: скажімо, тато чи старший брат будуть режисерами; мама із сестрою і самим малюком – художниками та костюмерами; бабуся – музичним оформлювачем; дідусь – декоратором; а всі разом – ще й акторською трупою. Будьте певні: старші дошкільнята охоче й дуже успішно виконуватимуть обов’язки режисера-постановника, художника абощо (звісно, за вашого вмілого прямого й опосередкованого керівництва). А ще вельми цікавим заняттям із дитиною, яке допоможе подовжити її спілкування з прочитаною книжкою, стане виліплювання з пластиліну персонажів, майстрування їх з картоплин, шишок, жолудів, каштанів, листя, паличок, ниток, паперу – тут усе знадобиться вмілим рукам. На особливу увагу заслуговують вірші – вони дуже близькі дітям своїм ритмом, веселою римою та мелодійністю, пісенністю. Але й не слід відпускати цей процес на самоплин.

Категория: Сторінка батьків | Добавил: SEP (14.12.2017)
Просмотров: 42 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
 
Copyright Lyceum NIT © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz